гарота

гаро́та

(ісп. garrote, збільш. від garra – лапа, кіготь)

обруч, стягуваний гвинтом. Знаряддя варварського катування, страти через задушення за середньовіччя в Іспанії і Португалії.

Значення в інших словниках

1. гарота — -и, ж. Обруч, стягуваний гвинтом – знаряддя варварського катування, страти через задушення за часів середньовіччя в Іспанії і Португалії.  Великий тлумачний словник сучасної мови