гарота
гаро́та
(ісп. garrote, збільш. від garra – лапа, кіготь)
обруч, стягуваний гвинтом. Знаряддя варварського катування, страти через задушення за середньовіччя в Іспанії і Португалії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарота — -и, ж. Обруч, стягуваний гвинтом – знаряддя варварського катування, страти через задушення за часів середньовіччя в Іспанії і Португалії. Великий тлумачний словник сучасної мови