гарота

гаро́та

-и, ж.

Обруч, стягуваний гвинтом – знаряддя варварського катування, страти через задушення за часів середньовіччя в Іспанії і Португалії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарота — гаро́та (ісп. garrote, збільш. від garra – лапа, кіготь) обруч, стягуваний гвинтом. Знаряддя варварського катування, страти через задушення за середньовіччя в Іспанії і Португалії. Словник іншомовних слів Мельничука