геометрія

геоме́трія

(грец. γεωμετρία, від γή – земля і μετρέω – вимірюю)

наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення й форми реального світу.

Значення в інших словниках

1. геометрія — геоме́трія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. геометрія — [геиометр'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. геометрія — -ї, ж. 1》 Математична наука, яка вивчає просторові відношення і форми реального світу. Евклідова геометрія. 2》 чого. Форма чого-небудь. Нарисна геометрія — розділ геометрії, який вивчає способи зображення просторових фігур на площині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. геометрія — ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Математична наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Льоня не підводив очей з підручника геометрії (В.  Словник української мови у 20 томах
5. геометрія — Один із найдавніших розділів математики, що займається дослідженням геометричних фігур та залежностей між ними.  Універсальний словник-енциклопедія
6. геометрія — Геоме́трія, -рії, -рією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. геометрія — ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Математична наука, яка вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Геометрія, яка є однією з найбільш древніх наук, в нашій країні почала швидко розвиватися (Вісник АН, 11, 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах