Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

геометрія

Геоме́трія, -рії, -рією (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. геометрія — геоме́трія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. геометрія — [геиометр'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. геометрія — -ї, ж. 1》 Математична наука, яка вивчає просторові відношення і форми реального світу. Евклідова геометрія. 2》 чого. Форма чого-небудь. Нарисна геометрія — розділ геометрії, який вивчає способи зображення просторових фігур на площині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геометрія — ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Математична наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Льоня не підводив очей з підручника геометрії (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. геометрія — геоме́трія (грец. γεωμετρία, від γή – земля і μετρέω – вимірюю) наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення й форми реального світу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. геометрія — Один із найдавніших розділів математики, що займається дослідженням геометричних фігур та залежностей між ними.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. геометрія — ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Математична наука, яка вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Геометрія, яка є однією з найбільш древніх наук, в нашій країні почала швидко розвиватися (Вісник АН, 11, 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах