гладіатори

гладіа́тори

(лат. gladiatores, від gladius – меч)

у Стародавньому Римі – раби, військовополонені, засуджені, яких змушували до прилюдних кривавих поєдинків між собою або з звірами на арені.

Значення в інших словниках

1. гладіатори — У стародавньому Римі раби, засуджені злочинці, іноді також вільні люди, учасники видовищних боїв на арені; переможці отримували нагороду, переможених убивали, право помилування належало публіці; перші бої г. у Римі відбулися 264 до н.е., заборонені в V ст. н.е. під впливом християнства.  Універсальний словник-енциклопедія