гладіатори
гладіа́тори
(лат. gladiatores, від gladius – меч)
у Стародавньому Римі – раби, військовополонені, засуджені, яких змушували до прилюдних кривавих поєдинків між собою або з звірами на арені.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладіатори — У стародавньому Римі раби, засуджені злочинці, іноді також вільні люди, учасники видовищних боїв на арені; переможці отримували нагороду, переможених убивали, право помилування належало публіці; перші бої г. у Римі відбулися 264 до н.е., заборонені в V ст. н.е. під впливом християнства. Універсальний словник-енциклопедія