гладіолус

гладіо́лус

(лат. gladiolus, зменш. від gladius – меч)

рід багаторічних трав’янистих рослин родини півникових. Поширені в Європі, Східній Азії, Африці. У культурі поширені численні декоративні сорти. Інша назва – косарики.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладіолус — гладіо́лус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гладіолус — ГЛАДІО́ЛУС, а, ч. Трав'яниста декоративна рослина родини півникових з мечоподібним листям і великими квітками різноманітних кольорів; косарики. Кривавими плямами гладіолусів рясніла клумба серед газону (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. гладіолус — -а, ч. Те саме, що косарик 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладіолус — ГЛАДІО́ЛУС, а, ч. Те саме, що коса́рик 2. Кривавими плямами гладіолусів рясніла клумба серед газону (Рибак, Час.., 1960, 507). Словник української мови в 11 томах
  5. гладіолус — див. косарики Універсальний словник-енциклопедія
  6. гладіолус — ГЛАДІО́ЛУС (рослина родини півникових), КОСА́РИК. — Ой, як твої гладіолуси розпустилися! — Тоня вже біля квітів (О. Гончар); Більш вологі ділянки перевалів прикрашені чудовими пурпурово-фіолетовими суцвіттями косариків безкрилих (гладіолуса) (з журналу). Словник синонімів української мови