гомункул

гому́нкул, гому́нкулус

(від лат. homunculus – маленька людина)

за уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на людину істота, яку можна здобути штучно.

Значення в інших словниках

1. гомункул — гому́нкул іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гомункул — гомункулус, -а, ч. Людська істота, яку, за уявленням середньовічних алхіміків, можна створити хімічним способом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гомункул — (від лат. homunculus — маленька людина), -а, ч. За уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на людину істота, яку можна штучно створити (у колбі). Я чую — раптом надірвуться груди, І серце вискочить, немов гомункул... (Кр:219).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. гомункул — ГОМУ́НКУЛ, ГОМУ́НКУЛУС, а, ч. За уявленнями середньовічних алхіміків – людська істота, яку можна створити хімічним способом (виростити у колбі). Гомункулом не замінить людини, Хоч вірю в міць і творчий дух реторт (М.  Словник української мови у 20 томах
5. гомункул — ГОМУ́НКУЛ, ГОМУ́НКУЛУС, а, ч. Людська істота, яку, за фантастичним уявленням середньовічних алхіміків, можна створити хімічним способом. Гомункулом не замінить людини, Хоч вірю в міць і творчий дух реторт (Рильський, II, 1946, 8).  Словник української мови в 11 томах