гомункул —
гомункулус, -а, ч. Людська істота, яку, за уявленням середньовічних алхіміків, можна створити хімічним способом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гомункул —
(від лат. homunculus — маленька людина), -а, ч. За уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на людину істота, яку можна штучно створити (у колбі). Я чую — раптом надірвуться груди, І серце вискочить, немов гомункул... (Кр:219).
Словник поетичної мови Василя Стуса
гомункул —
ГОМУ́НКУЛ, ГОМУ́НКУЛУС, а, ч. За уявленнями середньовічних алхіміків – людська істота, яку можна створити хімічним способом (виростити у колбі). Гомункулом не замінить людини, Хоч вірю в міць і творчий дух реторт (М.
Словник української мови у 20 томах
гомункул —
гому́нкул, гому́нкулус (від лат. homunculus – маленька людина) за уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на людину істота, яку можна здобути штучно.
Словник іншомовних слів Мельничука
гомункул —
ГОМУ́НКУЛ, ГОМУ́НКУЛУС, а, ч. Людська істота, яку, за фантастичним уявленням середньовічних алхіміків, можна створити хімічним способом. Гомункулом не замінить людини, Хоч вірю в міць і творчий дух реторт (Рильський, II, 1946, 8).
Словник української мови в 11 томах