Значення в інших словниках
-
гуманіст —
гумані́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гуманіст —
[гуман’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
гуманіст —
-а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гуманіст —
Людолюб, див. чоловіколюбець
Словник чужослів Павло Штепа
-
гуманіст —
ЛЮДИНОЛЮ́Б книжн. (той, хто любить людей, готовий допомагати їм), ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ книжн., ГУМАНІ́СТ. — Ви людинолюб, Сергію, — сказав Михайло Петрович. — Ця любов і веде вас усюди (М. Олійник); В перекладацькій скарбниці Максима Рильського є і "Мізантроп".
Словник синонімів української мови
-
гуманіст —
Гумані́ст, -та; -ні́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гуманіст —
ГУМАНІ́СТ, а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий гуманіст, співець братерства і солідарності — таким входить нині Шевченко в почуття і свідомість сучасного людства (Літ. газ., 23.У 1961, 2).
Словник української мови в 11 томах