гуманіст

гумані́ст

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. гуманіст — [гуман’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
2. гуманіст — -а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гуманіст — Людолюб, див. чоловіколюбець  Словник чужослів Павло Штепа
4. гуманіст — гумані́ст прихильник гуманізму.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гуманіст — ЛЮДИНОЛЮ́Б книжн. (той, хто любить людей, готовий допомагати їм), ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ книжн., ГУМАНІ́СТ. — Ви людинолюб, Сергію, — сказав Михайло Петрович. — Ця любов і веде вас усюди (М. Олійник); В перекладацькій скарбниці Максима Рильського є і "Мізантроп".  Словник синонімів української мови
6. гуманіст — Гумані́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гуманіст — ГУМАНІ́СТ, а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий гуманіст, співець братерства і солідарності — таким входить нині Шевченко в почуття і свідомість сучасного людства (Літ. газ., 23.У 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах