1. Орфографічний словник української мови

гуманіст

гумані́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуманіст — [гуман’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. гуманіст — -а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуманіст — Людолюб, див. чоловіколюбець Словник чужослів Павло Штепа
  4. гуманіст — гумані́ст прихильник гуманізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гуманіст — ЛЮДИНОЛЮ́Б книжн. (той, хто любить людей, готовий допомагати їм), ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ книжн., ГУМАНІ́СТ. — Ви людинолюб, Сергію, — сказав Михайло Петрович. — Ця любов і веде вас усюди (М. Олійник); В перекладацькій скарбниці Максима Рильського є і "Мізантроп". Словник синонімів української мови
  6. гуманіст — Гумані́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гуманіст — ГУМАНІ́СТ, а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий гуманіст, співець братерства і солідарності — таким входить нині Шевченко в почуття і свідомість сучасного людства (Літ. газ., 23.У 1961, 2). Словник української мови в 11 томах