1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гуманіст

Гумані́ст, -та; -ні́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуманіст — гумані́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуманіст — [гуман’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гуманіст — -а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуманіст — Людолюб, див. чоловіколюбець Словник чужослів Павло Штепа
  5. гуманіст — гумані́ст прихильник гуманізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гуманіст — ЛЮДИНОЛЮ́Б книжн. (той, хто любить людей, готовий допомагати їм), ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ книжн., ГУМАНІ́СТ. — Ви людинолюб, Сергію, — сказав Михайло Петрович. — Ця любов і веде вас усюди (М. Олійник); В перекладацькій скарбниці Максима Рильського є і "Мізантроп". Словник синонімів української мови
  7. гуманіст — ГУМАНІ́СТ, а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму. Великий гуманіст, співець братерства і солідарності — таким входить нині Шевченко в почуття і свідомість сучасного людства (Літ. газ., 23.У 1961, 2). Словник української мови в 11 томах