гідразин

гідрази́н

(від гідр... і азот)

хімічна сполука; безбарвна, гігроскопічна рідина, що димить на повітрі. Отруйна. Застосовують у виробництві пластмас, як компонент реактивного палива тощо.

Значення в інших словниках

1. гідразин — гідрази́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гідразин — -у, ч. Безбарвна, рухлива, димуча на повітрі рідина з прикрим запахом. Використовується як пальне у двигунах ракет, космічних кораблів і торпед, паливних елементів. Надзвичайно отруйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гідразин — ГІДРАЗИ́Н, у, ч., хім. Вибухонебезпечна отруйна сполука азоту з воднем; використовується для виробництва пластмас, каучуків, інсектицидів, а також є компонентом ракетного палива.  Словник української мови у 20 томах