Словник української мови у 20 томах

гідразин

ГІДРАЗИ́Н, у, ч., хім.

Вибухонебезпечна отруйна сполука азоту з воднем; використовується для виробництва пластмас, каучуків, інсектицидів, а також є компонентом ракетного палива.

Паливні елементи, що працюють на гідразині та кисні, вважаються перспективними (з наук. літ.);

Гідразин використовувався як основний компонент ракетного палива, незважаючи на те, що він був вибухонебезпечним реагентом (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гідразин — гідрази́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гідразин — -у, ч. Безбарвна, рухлива, димуча на повітрі рідина з прикрим запахом. Використовується як пальне у двигунах ракет, космічних кораблів і торпед, паливних елементів. Надзвичайно отруйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідразин — гідрази́н (від гідр... і азот) хімічна сполука; безбарвна, гігроскопічна рідина, що димить на повітрі. Отруйна. Застосовують у виробництві пластмас, як компонент реактивного палива тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука