декларація

деклара́ція

(лат. declaratio, від declare – заявляю, оповіщаю)

1. Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено; оголошення, заява приватної особи чи організації.

2. Заява платника податку про характер і розмір доходів.

3. Заява вантажоперевізника до митниці про кількість товару, його вагу, ціну, сорт для визначення мита.

4. Документ, що додається до грошових і цінних пакетів, які пошта надсилає за межі країни.

Значення в інших словниках

1. декларація — деклара́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. декларація — [деикларац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. декларація — -ї, ж. 1》 Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з'їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. декларація — див. угода  Словник синонімів Вусика
5. декларація — ЗАЯ́ВА (офіційне звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок; документ, у якому їх викладено); ДЕКЛАРА́ЦІЯ (перев. партійна, урядова), ХА́РТІЯ уроч. — Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву..  Словник синонімів української мови
6. декларація — ДЕКЛАРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з’їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені.  Словник української мови в 11 томах
7. декларація — рос. декларация (від латин. de-claratio, declaro — заявляю, оголошую, оповіщаю) — передбачені внутрішньодержавними і міжнародними правовими чи етичними нормами дії оповіщення...  Eкономічна енциклопедія
8. декларація — Декларація, -ції ж. Обьявленіе.  Словник української мови Грінченка