1. Словник іншомовних слів Мельничука

декларація

деклара́ція

(лат. declaratio, від declare – заявляю, оповіщаю)

1. Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено; оголошення, заява приватної особи чи організації.

2. Заява платника податку про характер і розмір доходів.

3. Заява вантажоперевізника до митниці про кількість товару, його вагу, ціну, сорт для визначення мита.

4. Документ, що додається до грошових і цінних пакетів, які пошта надсилає за межі країни.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декларація — деклара́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декларація — [деикларац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. декларація — -ї, ж. 1》 Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з'їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декларація — див. угода Словник синонімів Вусика
  5. декларація — ЗАЯ́ВА (офіційне звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок; документ, у якому їх викладено); ДЕКЛАРА́ЦІЯ (перев. партійна, урядова), ХА́РТІЯ уроч. — Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву.. Словник синонімів української мови
  6. декларація — ДЕКЛАРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з’їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені. Словник української мови в 11 томах
  7. декларація — рос. декларация (від латин. de-claratio, declaro — заявляю, оголошую, оповіщаю) — передбачені внутрішньодержавними і міжнародними правовими чи етичними нормами дії оповіщення... Eкономічна енциклопедія
  8. декларація — Декларація, -ції ж. Обьявленіе. Словник української мови Грінченка