1. Словник іншомовних слів Мельничука

декламація

деклама́ція, декламува́ння

(лат. declamatio, від declamo – вправляюся в красномовстві)

1. Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів.

2. Малозмістовна, пишномовна промова або стаття.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декламація — деклама́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декламація — -ї, ж. 1》 Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. || Те саме, що декламування. 2》 перен. Манера говорити штучно піднесено; пишномовні слова, промови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декламація — ДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів; // Те саме, що декламув́ання. Муне-Сюллі декламував Отелло в той час, як сьому маврові було зовсім не до декламації (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах