декель

де́кель

(від нім. Deckel – обгортка, покришка)

пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми. Інша назва – тимпан.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декель — де́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. декель — -я, ч. Пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми; тимпан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декель — ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр. Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір. Словник української мови у 20 томах
  4. декель — Де́кель, -келя; -келі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)