декель
де́кель
(від нім. Deckel – обгортка, покришка)
пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми. Інша назва – тимпан.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декель — де́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- декель — -я, ч. Пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми; тимпан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декель — ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр. Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір. Словник української мови у 20 томах
- декель — Де́кель, -келя; -келі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)