дентальний

дента́льний

(лат dentalis, від dens – зуб)

зубний;

¤ д. звук – зубний приголосний (напр., д, т, з, с).

Значення в інших словниках

1. дентальний — дента́льний прикметник лінгв.  Орфографічний словник української мови
2. дентальний — -а, -е. Зубний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дентальний — (мед.) зубний  Словник чужослів Павло Штепа
4. дентальний — ДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Те саме, що зубни́й. Наведено дані експериментальних і клінічних досліджень дентальних імплантатів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах