дентальний
дента́льний
(лат dentalis, від dens – зуб)
зубний;
¤ д. звук – зубний приголосний (напр., д, т, з, с).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дентальний — дента́льний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
- дентальний — -а, -е. Зубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дентальний — (мед.) зубний Словник чужослів Павло Штепа
- дентальний — ДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Те саме, що зубни́й. Наведено дані експериментальних і клінічних досліджень дентальних імплантатів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах