дентальний

дента́льний

(лат dentalis, від dens – зуб)

зубний;

¤ д. звук – зубний приголосний (напр., д, т, з, с).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дентальний — дента́льний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
  2. дентальний — -а, -е. Зубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дентальний — (мед.) зубний Словник чужослів Павло Штепа
  4. дентальний — ДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Те саме, що зубни́й. Наведено дані експериментальних і клінічних досліджень дентальних імплантатів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах