дентальний
ДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
Те саме, що зубни́й.
Наведено дані експериментальних і клінічних досліджень дентальних імплантатів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дентальний — дента́льний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
- дентальний — -а, -е. Зубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дентальний — (мед.) зубний Словник чужослів Павло Штепа
- дентальний — дента́льний (лат dentalis, від dens – зуб) зубний; ¤ д. звук – зубний приголосний (напр., д, т, з, с). Словник іншомовних слів Мельничука