дентальний

ДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Те саме, що зубни́й.

Наведено дані експериментальних і клінічних досліджень дентальних імплантатів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дентальний — дента́льний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
  2. дентальний — -а, -е. Зубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дентальний — (мед.) зубний Словник чужослів Павло Штепа
  4. дентальний — дента́льний (лат dentalis, від dens – зуб) зубний; ¤ д. звук – зубний приголосний (напр., д, т, з, с). Словник іншомовних слів Мельничука