десант

деса́нт

(фраші. descente, букв. – спуск)

1. Війська, висаджені у ворожому тилу (повітряний Д., морський Д.).

2. Висадка військ у ворожому тилу.

Значення в інших словниках

1. десант — деса́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. десант — -у, ч. 1》 Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. 2》 Війська, призначені для висадки або висаджені на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. десант — ДЕСА́НТ, у, ч. 1. Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. Наполеон готував десант проти Англії, скупчуючи великі сили у північному французькому порту Булоні (Нова іст.  Словник української мови в 11 томах