десант

деса́нт

(фраші. descente, букв. – спуск)

1. Війська, висаджені у ворожому тилу (повітряний Д., морський Д.).

2. Висадка військ у ворожому тилу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десант — ДЕСА́НТ, у, ч. 1. Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. Наполеон готував десант проти Англії, скупчуючи великі сили у північному французькому порту Булоні (Нова іст. Словник української мови в 11 томах
  2. десант — деса́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. десант — -у, ч. 1》 Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. 2》 Війська, призначені для висадки або висаджені на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. Великий тлумачний словник сучасної мови