десант

деса́нт

-у, ч.

1》 Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій.

2》 Війська, призначені для висадки або висаджені на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій.

3》 Група осіб, яка направлена або прибула куди-небудь для роботи (перев. у важких умовах, важкодоступному місці і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десант — деса́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. десант — деса́нт (фраші. descente, букв. – спуск) 1. Війська, висаджені у ворожому тилу (повітряний Д., морський Д.). 2. Висадка військ у ворожому тилу. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. десант — ДЕСА́НТ, у, ч. 1. Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій. Наполеон готував десант проти Англії, скупчуючи великі сили у північному французькому порту Булоні (Нова іст. Словник української мови в 11 томах