дисолюція

дисолю́ція

(лат. dissolutio, від dissolve – руйную, розкладаю)

розкладання, розчинення твердих тіл.

Значення в інших словниках

1. дисолюція — -ї, ж. 1》 Розкладання, розчинення твердих тіл. 2》 псих. Прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дисолюція — Розклад  Словник чужослів Павло Штепа