дисолюція

дисолю́ція

-ї, ж.

1》 Розкладання, розчинення твердих тіл.

2》 псих. Прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу.

Значення в інших словниках

1. дисолюція — Розклад  Словник чужослів Павло Штепа
2. дисолюція — дисолю́ція (лат. dissolutio, від dissolve – руйную, розкладаю) розкладання, розчинення твердих тіл.  Словник іншомовних слів Мельничука