дисперсія

диспе́рсія

(лат. dispersio – розсіяння)

1. Розсіяння.

2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр.

3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки.

4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення.

Значення в інших словниках

1. дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисперсія — Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення...  Гірничий енциклопедичний словник
3. дисперсія — -ї, ж., спец. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі. Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти. Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дисперсія — Розпороша  Словник чужослів Павло Штепа
5. дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки.  Словник української мови в 11 томах
6. дисперсія — рос. дисперсія (латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини.  Eкономічна енциклопедія