дисперсія
диспе́рсія
(лат. dispersio – розсіяння)
1. Розсіяння.
2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр.
3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки.
4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисперсія — Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення... Гірничий енциклопедичний словник
- дисперсія — -ї, ж., спец. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі. Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти. Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисперсія — Розпороша Словник чужослів Павло Штепа
- дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки. Словник української мови в 11 томах
- дисперсія — рос. дисперсія (латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини. Eкономічна енциклопедія