дисперсія

диспе́рсія

(лат. dispersio – розсіяння)

1. Розсіяння.

2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр.

3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки.

4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисперсія — Розпороша Словник чужослів Павло Штепа
  3. дисперсія — -ї, ж., спец. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі. Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти. Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дисперсія — рос. дисперсія (латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини. Eкономічна енциклопедія
  5. дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки. Словник української мови в 11 томах
  6. дисперсія — Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення... Гірничий енциклопедичний словник