диспетчер

Значення в інших словниках

1. диспетчер — диспе́тчер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. диспетчер — Диспетчер — dispatcher; supervisor; foreman, monitor (programme), executive (manager) programme — *Dispatcher – 1) Оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків... Гірничий енциклопедичний словник
3. диспетчер — -а, ч. 1》 спец. Програма, яка визначає порядок надання загального ресурсу, регулює хід будь-якого процесу та координує взаємодію ланок системи. 2》 Той, хто регулює рух транспорту або роботу підприємства з одного центрального пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. диспетчер — ДИСПЕ́ТЧЕР, а, ч. Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту. Оперативне керування шахтою зосереджується в руках двох диспетчерів, з яких один керує роботою всієї шахти в цілому... Словник української мови в 11 томах
5. диспетчер — рос. диспетчер (від англ. dispatcher, від dispatch — швидко виконувати) — працівник, який оперативно координує, регулює за допомогою технічних засобів хід виробничого процесу, контролює його відповідність раніше наміченому графіку виконання робіт, випуску продукції, руху транспортних засобів тощо. Eкономічна енциклопедія