диспетчер
Диспетчер — dispatcher; supervisor; foreman, monitor (programme), executive (manager) programme — *Dispatcher – 1) Оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків, координує за допомогою системи диспетчеризації взаємодію всіх ланок підприємств. 2) Особа, програма, які визначають порядок надання загального ресурсу, регулюють хід будь-якого процесу та координують взаємодію ланок системи. ГОСТ 29099-91. 3) В обчислювальній техніці — програма, яка призначена для організації спільного використання ресурсів ЕОМ. До функцій диспетчера входить обслуговування черги запитів на використання процесора, оперативної пам'яті, зовнішніх пристроїв.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диспетчер — диспе́тчер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- диспетчер — -а, ч. 1》 спец. Програма, яка визначає порядок надання загального ресурсу, регулює хід будь-якого процесу та координує взаємодію ланок системи. 2》 Той, хто регулює рух транспорту або роботу підприємства з одного центрального пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диспетчер — диспе́тчер (англ. dispatcher, від dispatch – швидко виконувати) оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків, координує за допомогою системи диспетчеризації взаємодію всіх ланок підприємства. Словник іншомовних слів Мельничука
- диспетчер — ДИСПЕ́ТЧЕР, а, ч. Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту. Оперативне керування шахтою зосереджується в руках двох диспетчерів, з яких один керує роботою всієї шахти в цілому... Словник української мови в 11 томах
- диспетчер — рос. диспетчер (від англ. dispatcher, від dispatch — швидко виконувати) — працівник, який оперативно координує, регулює за допомогою технічних засобів хід виробничого процесу, контролює його відповідність раніше наміченому графіку виконання робіт, випуску продукції, руху транспортних засобів тощо. Eкономічна енциклопедія