диспетчер

ДИСПЕ́ТЧЕР, а, ч. Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту.

Оперативне керування шахтою зосереджується в руках двох диспетчерів, з яких один керує роботою всієї шахти в цілому, а другий — тільки роботою підземного транспорту (Сигналізація.., 1955, 8);

Перед столом диспетчера, на стіні, сигнальне табло (Літ, газ., 10.УІІІ 1950, 2);

Найсерйозніша робота.. у диспетчера Федота.. Щоб за графіком незмінно Був повсюди рух, Він працює на відмінно. Він — увага, слух (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспетчер — диспе́тчер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. диспетчер — Диспетчер — dispatcher; supervisor; foreman, monitor (programme), executive (manager) programme — *Dispatcher – 1) Оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків... Гірничий енциклопедичний словник
  3. диспетчер — -а, ч. 1》 спец. Програма, яка визначає порядок надання загального ресурсу, регулює хід будь-якого процесу та координує взаємодію ланок системи. 2》 Той, хто регулює рух транспорту або роботу підприємства з одного центрального пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диспетчер — диспе́тчер (англ. dispatcher, від dispatch – швидко виконувати) оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків, координує за допомогою системи диспетчеризації взаємодію всіх ланок підприємства. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. диспетчер — рос. диспетчер (від англ. dispatcher, від dispatch — швидко виконувати) — працівник, який оперативно координує, регулює за допомогою технічних засобів хід виробничого процесу, контролює його відповідність раніше наміченому графіку виконання робіт, випуску продукції, руху транспортних засобів тощо. Eкономічна енциклопедія