дисперсія
Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення; визначається як середній квадрат відхилення всіх значень (x) ознаки ряду розподілу від середньої арифметичної ( ) ряду розподілу; одна з основних мір варіації. Позначають символом σ2. Середню незважену Д. обчислюють за формулою:
а середню зважену –
де n — загальна кількість членів ряду розподілу; f — кількість членів у групі ряду розподілу. Д. широко використовують при статистичному аналізі результатів спостережень. 2) Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки (колоїдних розмірів). 3) Розсіяння твердої речовини в рідинному середовищі. 4) Зміна показників заломлення світла з різною довжиною хвилі. Д. світла — розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. В кристалах унаслідок неоднакової зміни показників заломлення в різних напрямах спостерігається складна Д. двозаломлення, Д. кута між оптичними осями, Д. положення еліпсоїда або Д. бісектрис.
Значення в інших словниках
- дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисперсія — -ї, ж., спец. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі. Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти. Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисперсія — Розпороша Словник чужослів Павло Штепа
- дисперсія — диспе́рсія (лат. dispersio – розсіяння) 1. Розсіяння. 2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. 3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки. 4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення. Словник іншомовних слів Мельничука
- дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки. Словник української мови в 11 томах
- дисперсія — рос. дисперсія (латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини. Eкономічна енциклопедія