дисперсія

рос. дисперсія

(латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисперсія — диспе́рсія (лат. dispersio – розсіяння) 1. Розсіяння. 2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. 3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки. 4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дисперсія — Розпороша Словник чужослів Павло Штепа
  4. дисперсія — -ї, ж., спец. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі. Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти. Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки. Словник української мови в 11 томах
  6. дисперсія — Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення... Гірничий енциклопедичний словник