1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисперсія

диспе́рсія

-ї, ж., спец.

Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі.

Дисперсія звуку — залежність фазової швидкості гармонічних звукових хвиль від частоти.

Дисперсія світла — розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисперсія — диспе́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисперсія — Дисперсия — dispersion — *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення... Гірничий енциклопедичний словник
  3. дисперсія — Розпороша Словник чужослів Павло Штепа
  4. дисперсія — диспе́рсія (лат. dispersio – розсіяння) 1. Розсіяння. 2. Д. світла – розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. 3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки. 4. матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дисперсія — ДИСПЕ́РСІЯ, ї, ж., спец. Подрібнення або розсіяння чого-небудь. ∆ Диспе́рсія сві́тла — розсіяння, розходження світла при проходженні крізь прозоре призматичне тіло. Після проходження [пучка білого світла] через призму він розкладається на кольорові пучки. Словник української мови в 11 томах
  6. дисперсія — рос. дисперсія (латин. dispersio — розсіяння) — 1. Величина, яка характеризує ступінь розкладу кількісних вимірів індивідуальних учасників статистичної вибірки (випадкових величин) відносно середнього значення для цієї вибірки. 2. Поділ сум, величин, здобутків на дуже дрібні частини. Eкономічна енциклопедія