дистрибутивний

дистрибути́вний

(лат. distributives, від distribuo – розділяю, розподіляю)

розподільний;

¤ д. закон – властивість множення і додавання та віднімання, що виражається тотожністю (а ± b)c ≡ ас ± bc;

¤ д. аналіз – метод лінгвістичного дослідження, за яким класифікацію мовних одиниць і вивчення їхніх властивостей провадять на основі поділу їх у мовному потоці, тобто розглядають у контексті.

Значення в інших словниках

1. дистрибутивний — дистрибути́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дистрибутивний — -а, -е. 1》 Розподільний. 2》 Який означає виконання дії кожним окремо. 3》 Прикм. до дистрибуція. Дистрибутивний аналіз — метод лінгвістичного дослідження...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дистрибутивний — ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ¹, а, е, інформ. Стос. до дистрибутиву. Дистрибутивний пакет Microsoft. ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ², а, е. Стос. до дистрибуції.  Словник української мови у 20 томах
4. дистрибутивний — ДИСТРИБУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. 1. Який означає виконання дії кожним окремо. Дистрибутивні відношення. 2. Прикм. до дистрибуція. ▲ Дистрибутивний аналіз — метод лінгвістичного дослідження...  Словник української мови в 11 томах