Словник іншомовних слів Мельничука

дифтерія

дифтері́я

(від грец. διφθέριον – шкірка, плівка)

інфекційна хвороба людини, переважно в дитячому віці. Збудник – дифтерійна паличка.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. дифтерія — дифтері́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дифтерія — -ї, ж., мед. Гостра інфекційна, перев. дитяча, хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дифтерія — Гостра інфекційна хвороба, переважно у дітей; утворення характерних плівок у місцях розвитку бактерій та виділення сильних токсинів; д. зіва — плівки на мигдаликах;...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. дифтерія — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В.  Словник синонімів української мови
  5. дифтерія — ДИФТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна, перев. дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм. Дифтерія — хвороба, яка залишає іноді після себе тяжкі сліди в організмі на все життя (Шк.  Словник української мови в 11 томах