Словник іншомовних слів Мельничука

дифтонг

дифто́нг

(грец. δίφθογγος, від δίς – двічі і φθόγγος – звук)

сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. дифтонг — дифто́нг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дифтонг — -а, ч. Сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дифтонг — Двозгук, двоголосівка. (див. противн. монофтонг)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. дифтонг — Дифто́нг, -га; -то́нги, -гів (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дифтонг — ДИФТО́НГ, а, ч. Сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад. Північні говори української мови мають особливого типу звуки — так звані дифтонги. Це звуки неоднорідної артикуляції, в яких переважає перший або другий компонент (Нариси з діалектології.., 1955, 21).  Словник української мови в 11 томах