дифтонг —
дифто́нг іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
дифтонг —
-а, ч. Сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дифтонг —
дифто́нг (грец. δίφθογγος, від δίς – двічі і φθόγγος – звук) сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.
Словник іншомовних слів Мельничука
дифтонг —
ДИФТО́НГ, а, ч. Сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад. Північні говори української мови мають особливого типу звуки — так звані дифтонги. Це звуки неоднорідної артикуляції, в яких переважає перший або другий компонент (Нариси з діалектології.., 1955, 21).
Словник української мови в 11 томах