дутар

дута́р

(перс. дотар, від до – два і тар – струна)

щипковий інструмент, поширений у таджиків, туркменів, узбеків.

Значення в інших словниках

1. дутар — дута́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дутар — -я, ч. Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дутар — Струнний щипковий університет щипковий інструмент народів Середньої Азії з грушоподібним корпусом і довгою шийкою. Має дві струни з шовку. Звукоряд знизу хроматичний, вгорі діатонічний, діапазон — 1 1/2 — 2 октави. Застосовується як сольний і ансамблевий інструмент, а також для супроводження співу.  Словник-довідник музичних термінів
4. дутар — ДУТА́Р, я́, ч. Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії). Без угаву співали [люди] народних пісень, набожно-мрійно слухали або ж включалися в акомпанемент.. на своєрідних кобзах, дутарях та цяцькованих бубонах (Ле, Міжгір’я, 1953, 16).  Словник української мови в 11 томах