екстаз

екста́з

(від грец. εκστασις – нестяма, несамовитість)

найвищий ступінь захоплення. Може бути пов’язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і з хворобливими (істерія, паранойя).

Значення в інших словниках

1. екстаз — екста́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. екстаз — -у, ч. 1》 Крайній, найвищий ступінь захоплення. 2》 мед. Вид афективного психічного розладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. екстаз — САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар); Медовий місяць Марусі пролітав, як у сні.  Словник синонімів української мови
4. екстаз — ЕКСТА́З, у, ч. Крайній, найвищий ступінь захоплення. Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв.. Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах