екстаз
САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар); Медовий місяць Марусі пролітав, як у сні. Ні разу не задумалася, весь час в екстазі (Г. Хоткевич); В чаді ревнощів Лариса поставила перед братом вимогу, щоб Надія більше не працювала вкупі з Лебедем (Я. Баш). — Пор. 1. захо́плення.
Словник синонімів української мови