екстаз

САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар); Медовий місяць Марусі пролітав, як у сні. Ні разу не задумалася, весь час в екстазі (Г. Хоткевич); В чаді ревнощів Лариса поставила перед братом вимогу, щоб Надія більше не працювала вкупі з Лебедем (Я. Баш). — Пор. 1. захо́плення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстаз — екста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екстаз — -у, ч. 1》 Крайній, найвищий ступінь захоплення. 2》 мед. Вид афективного психічного розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екстаз — екста́з (від грец. εκστασις – нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов’язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і з хворобливими (істерія, паранойя). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. екстаз — ЕКСТА́З, у, ч. Крайній, найвищий ступінь захоплення. Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв.. Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах