екстаз
ЕКСТА́З, у, ч. Крайній, найвищий ступінь захоплення.
Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв.. Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Н.-Лев., І, 1956, 340);
// Надмірно збуджений психічний стан, що доходить до нестями, самозабуття.
Хвилинний істеричний екстаз вже минув, і зараз вона відчувала тільки втому (Собко, Шлях.., 1948, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстаз — екста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- екстаз — -у, ч. 1》 Крайній, найвищий ступінь захоплення. 2》 мед. Вид афективного психічного розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екстаз — екста́з (від грец. εκστασις – нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов’язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і з хворобливими (істерія, паранойя). Словник іншомовних слів Мельничука
- екстаз — САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар); Медовий місяць Марусі пролітав, як у сні. Словник синонімів української мови