експірація
ЕКСПІРА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Видихання повітря при творенні звуків мови.
Між головним і побічним наголосами один або більше складів мають слабшу експірацію (Курс сучасної укр. літ. мови, 1,1951,151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- експірація — експіра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- експірація — I -ї, ж., лінгв. Видихання повітря за творення звуків мови. II -ї, ж., фін. 1》 Настання дати завершення угоди. 2》 Настання дати закінчення терміну дії опціону; останній день для реалізації опціону. Великий тлумачний словник сучасної мови
- експірація — експіра́ція (від лат. expiratio – випаровування, видихання) видих; видихання повітря при творенні звуків мови. Словник іншомовних слів Мельничука
- експірація — Експіра́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- експірація — рос. экспирация (від латин. expiratio — випаровування) — 1. Настання дати завершення угоди. 2. Настання дати закінчення строку дії опціону; останній день для реалізації опціону. Eкономічна енциклопедія