експірація

експіра́ція

(від лат. expiratio – випаровування, видихання)

видих; видихання повітря при творенні звуків мови.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експірація — експіра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. експірація — I -ї, ж., лінгв. Видихання повітря за творення звуків мови. II -ї, ж., фін. 1》 Настання дати завершення угоди. 2》 Настання дати закінчення терміну дії опціону; останній день для реалізації опціону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. експірація — Експіра́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. експірація — ЕКСПІРА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Видихання повітря при творенні звуків мови. Між головним і побічним наголосами один або більше складів мають слабшу експірацію (Курс сучасної укр. літ. мови, 1,1951,151). Словник української мови в 11 томах
  5. експірація — рос. экспирация (від латин. expiratio — випаровування) — 1. Настання дати завершення угоди. 2. Настання дати закінчення строку дії опціону; останній день для реалізації опціону. Eкономічна енциклопедія