1. Словник іншомовних слів Мельничука

експропріація

експропріа́ція

(лат. expropriate, від exproprio – позбавляю власності)

1. Примусове вилучення майна у власність держави.

2. Позбавлення засобів виробництва певного класу іншим класом, яке здійснюється економічним шляхом або за допомогою прямого насильства.

3. Е. експропріаторів – революційний акт примусового позбавлення експлуататорських класів власності на засоби виробництва й передача їх у руки трудящих під час пролетарської революції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експропріація — експропріа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. експропріація — (майна) відбирання, конфіскація, вивласнення, зневласнення, ок. відвласнення, (державою) націоналізація, удержавлення, о. грабіж награбованого. Словник синонімів Караванського
  3. експропріація — -ї, ж. Примусове відбирання майна в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. експропріація — ЕКСПРОПРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Примусове відбирання майна в кого-небудь. Відбиваючи інтереси пригнобленого селянства, революційно-демократичний рух ставив вимоги повної експропріації поміщицьких земель (Іст. Словник української мови в 11 томах
  5. експропріація — рос. экспроприация (латин. expropriatio, від exproprio — позбавляю власності) — примусове вилучення приватного майна державою або громадою (напр., з метою побудови споруд громадського призначення — доріг, будівель тощо). Eкономічна енциклопедія