ексцитативний

ексцитати́вний

(лат. excitatus, від excito – збуджую)

сильний, різкий, яскравий, збудливий.

Значення в інших словниках

1. ексцитативний — ексцитати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ексцитативний — -а, -е. Збудливий, різкий, яскравий, сильний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ексцитативний — ЕКСЦИТАТИ́ВНИЙ, а, е, псих. Який збуджує почуття, привертає увагу. Світоглядна, оцінно-нормативна, інтегративна функції є ексцитативними і реалізуються у формуванні особистісних якостей (з наук. літ.); Висловлювання має бути влучним, образ – ексцитативним (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах