ексцитативний

ЕКСЦИТАТИ́ВНИЙ, а, е, псих.

Який збуджує почуття, привертає увагу.

Світоглядна, оцінно-нормативна, інтегративна функції є ексцитативними і реалізуються у формуванні особистісних якостей (з наук. літ.);

Висловлювання має бути влучним, образ – ексцитативним (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ексцитативний — ексцитати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ексцитативний — -а, -е. Збудливий, різкий, яскравий, сильний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ексцитативний — ексцитати́вний (лат. excitatus, від excito – збуджую) сильний, різкий, яскравий, збудливий.  Словник іншомовних слів Мельничука